У більшості людей, які бажають щось збудувати, неважливо, що саме — свій дім, офісну будівлю, завод, — є дещо спільне: вони хочуть отримати максимальну вигоду від вкладених у будівництво грошей.
Архітектор Павло Пекер, автор матеріалу
Я стикався з різними замовниками — і з багатими, і з тими, хто ризикує останніми грошима; з мрійниками і прагматиками, з великими компаніями і стартапами, людьми різних рас і віросповідань. І жодного разу я не чув фрази, мовляв, Паша, я хочу таку будівлю, аби в твоєму інстаграмі її лайкнуло N людей. Або ніхто не казав: «Зроби мені такий проєкт, за який ти отримаєш Прітцкерівську премію». Чи, скажімо: «Я хочу вкласти гроші в будівництво архітектурного шедевра».
Усі кажуть інше: «Ось бюджет, ось строки, ось 300 моїх робітників, для яких я хочу звести нову офісну будівлю». Або: «У своєму ресторані я годуватиму стравами української кухні, чек буде 2 000 гривень на двох, і треба створити таку атмосферу, щоб люди до мене повернулися». Або ж: «Тут буде виробництво таких і таких продуктів, і мені необхідно, щоб людям було безпечно тут і щоб вони працювали ефективно».
Відчуваєте різницю? Архітектура важлива архітекторам. Людям важливий зрозумілий, доцільний і ефективний простір.
Human based — це підхід, що враховує інтереси людей і дає їм змогу використовувати створений простір найліпшим чином.
Сучасний багатоквартирний будинок. Берлін, Німеччина. Фото: Jonas Skrivet
Як же створити архітектуру для людей?
Ось кілька принципів, якими керуються в Peker & Partners.
1. Уміти почути клієнта, сформулювати для нього те, що він НАСПРАВДІ ХОЧЕ, і представити найкращий варіант рішення. Для цього доводиться вивчати всі деталі його запиту. Якщо це проєкт приватного будинку, в якому клієнт житиме з родиною, необхідно познайомитися з кожним і з’ясувати їхні очікування. Якщо це проєкт для бізнесу, то ми розбираємось у всіх його нюансах, вивчаємо технології, знайомимося зі співробітниками та клієнтами, дізнаємося про потреби всіх, хто взаємодіятиме з бізнесом.
2. Вибудувати з клієнтом довірчі відносини. Клієнт має довіряти архітекторові як лікарю. Зазвичай клієнти лишаються нашими друзями. Клієнт потребує аргументів, пояснень архітектурних рішень. І частіше за все ці аргументи базуються саме на тому, що отримають люди, які використовуватимуть об’єкт проєктування. Для того, щоб клієнт нам довіряв, ми маємо бути відкритими та чесними, сповідувати відповідальне поводження з грошима, строками й документацією.
Архітектура важлива архітекторам. Людям важливий зрозумілий, доцільний і ефективний простір
3. Попередньо обговорювати весь робочий процес. Наш клієнт має доступ до процесів на всіх етапах проєктування. Залежно від складності об’єкта ми використовуємо різні способи забезпечення цього доступу. Проте всі вони побудовані на тому, що проєкт створюється в BIM — Building Information Model. Це дає змогу максимально точно, без помилок моделювати об’єкти. Те саме стосується й розрахунків трафіку — маршрутів пересування людей, того, що вони бачитимуть, із чим будуть взаємодіяти, і клієнт отримує доступ до моделі, де може відслідковувати процес проєктування. Таким чином, процес і результат передбачувані, що є запорукою спокою та добрих відносин.
Складний екстер’єр Тулеторгет створює цікаву гру тіней і відблисків. Сундбіберг, Швеція
4. Ставлення до архітектора будується на його компетентності. Є пряма залежність між тим, наскільки сміливі та новаторські ідеї пропонує архітектор, і тим, наскільки ці рішення можуть бути помилковими. Всім властиво помилятись. І ми не боїмося цього. Наша задача — вчасно виявляти й виправляти помилки. Для цього ми моделюємо, перевіряємо та ставимо під сумнів кожен крок. Перевіряємо, наскільки те чи інше рішення відповідає бізнес-моделі замовника. І наскільки безпечно, ефективно та комфортно буде людям у кожному проєктованому просторі. Варіативність породжує найбільш вдале рішення, за яке ми відповідаємо.
5. Відповідальність за проєкт на всіх етапах його створення від ідеї до реалізації й на певний час експлуатації. Необхідно контролювати процес будівництва та запуску об’єкта.
Чим раніше нас долучають до проєкту, тим вигідніше це для замовника. Ми здійснюємо аналіз місцевості, й іноді це стає приводом для відмови від заздалегідь невдалої для проєкту локації. Тут можуть впливати різні фактори — від містобудівної ситуації до проблем із тим, як сюди вписується бізнес-модель. Наприклад, до мене якось звернулася замовниця, яка хотіла організувати виробництво у приміщенні на Хрещатику.
Проаналізувавши її бізнес, визначивши логістику, я зазначив, що стандартні ящики для доставки не вмістяться до старенького ліфта, а чисельні вантажні кур’єри напередодні свят стануть у заторах. Це призвело до того, що замовниця відмовилася від приміщення в центрі Києва й обрала локацію в передмісті. Наче очевидні речі, але зверніть увагу, як багато зачиняється ресторанів, як ви відмовляєтесь їхати на ділову зустріч або до спортзалу через те, що «це займе пів дня» та «у вас нема де припаркуватися».
Якщо архітектура працює для людини — то це хороша архітектура
Ми разом із замовником складаємо так зване завдання на проєктування. Це важливий документ, від якого в подальшому всі відштовхуються. Відповідно до цього завдання ми створюємо архітектурну концепцію чи передпроєкт. Усі собі одразу уявляють гарні візуалізації з вечірнім освітленням у дощ. Так, це буде обов’язково гарно, проте замовник дивиться насамперед не на це. І навіть не на планування. І не на генеральний план.
Він передусім шукає табличку ТЕП (техніко-економічні показники). Це єдиний переконливий аргумент. Тут він знайде зрозумілі цифри — загальну та корисну площі, кількість людей, будівельний об’єм і, що найважливіше, очікувану вартість реалізації проєкту. І лише видихнувши з полегшенням від того, що все враховано, в доброму настрої роздивиться планувальні рішення та гарні візуалізації.
Звісно, помилково буде вважати, що об’єктом проєктування є набір документації. Важлива реалізація — будівництво об’єкта. Сам процес будівництва є стрес-фактором. А причина стресу здебільшого полягає в невідповідності результату очікуванням. Аби цього уникнути, деталізація проєкту має бути максимально високою, всі процеси будівництва враховані та проконтрольовані, а замовник має бути в курсі всього, що відбувається на об’єкті. В процесі будівництва ми проводимо зустрічі із замовником на об’єкті та в офісі, пояснюємо рішення.
У підсумку ми отримуємо архітектурний об’єкт, де передбачені, зрежисовані та враховані всі фактори. Всі шляхи є оптимальними, щоб людина могла дістатися з пункту А до пункту Б найкоротшим шляхом, а якщо шлях довгий — щоб вона могла ним насолодитися. Передбачені параметри освітлення: температура світла, яскравість і маса направлені на те, щоб людина могла сконцентруватись і не заснути на робочому місці чи розслабитись і відпочити в ресторані.
Акустичні властивості просторів дають змогу виключити шум і луну, всі, хто бажає поспілкуватися, добре чують одне одного та не заважають іншим. Матеріали приємні та доречні: масивний дерев’яний стіл у гарному ресторані чи з практичного штучного каменю в закусочній задають тон усьому закладу, а керамічна плитка чи килимове покриття на підлозі свідчать про рівень готелю.
Якщо архітектура працює для людини — то це хороша архітектура.
Текст: Павло Пекер
