Happy Birthday mr. Starck!

Якось Альберто Алессі, власник і керівник масштабної сімейної компанії з виробництва дизайнерських предметів домашнього вжитку, отримав поштою досить непривабливого вигляду серветку з амальфітанського ресторану-піцерії, повністю покриту плямами томатного соусу.

Між ними — з десяток олівцевих начерків якогось лякаючого на вигляд об’єкта, який, після більш пильного вивчення, виявився… соковижималкою.

Утім, фінальний скетч, відзначений на знак авторського схвалення тріумфальною галочкою, скоріше нагадував міжпланетний корабель із велсівської «Війни світів». Альберто Алессі кинув погляд на конверт, із якого вивудив серветку за хвилину до цього. Там було два слова — Філіп Старк.

Серветка-клаузура

Чому Старк робив начерки на серветці? Просто ідея спала йому на думку за обідом у ресторані, коли до столу подали кальмарів: і саме їхні обтічні форми та щупальця підштовхнули Філіпа до створення цього дизайну. Як би там не було, того ж 1990 року соковижималка вирушила у виробництво, а згодом — знайшла своє місце у нью-йоркському музеї Сучасного мистецтва. А серветка дбайливо зберігається досі в музеї Alessi.

Імовірно, Juicy Salif (так називається металевий монстр, розроблений для Alessi Старком) — найвідоміша річ дизайнера. І сьогодні про неї ми намагатимемося не згадувати. Натомість у день, коли рівно 69 років тому в Парижі в сім’ї авіаконструктора та домогосподарки народився творець цієї іконічної та водночас монструозної штуковини, давайте подивимося, де і як живе сам іменинник.

Філіп Старк — легенда сучасного дизайну

Француз за походженням, Старк — повноправний громадянин світу. У його розпорядженні цілих 18 об’єктів нерухомості, кожен із яких він може назвати своїм домом. За твердженням самого дизайнера, купуючи черевики, що сподобалися, він вимагає відразу 20 пар — по одній для кожного будинку. Ну і дві пари запасних: «Іноді я думаю, що мій справжній будинок — на борту нашого із Жасмін літака».

То куди ж вирушають нові черевики Старка? По-перше, у нью-йоркські апартаменти, по-друге — на віллу в Португалії, яку Філіп називає «палацом». Ще дві пари їдуть на острівні володіння родини Старків — на Форментеру за кілька кілометрів від Ібіци та на Бурано у Венеційській лагуні.

Філіп Старк із дружиною Жасмін на терасі їхнього будинку на острові Бурано

Але сьогодні ми помандруємо за черевиками, які їдуть до Франції, до містечка Монфор-л’Аморі на Сені. Рукою подати до Парижа, зате довкола — незаймана природа і ні душі. Ну, хіба що табір натуристів неподалік. Старк каже, що йому вони не заважають. Ось у цьому райському місці дизайнер і вирішив звести свій будинок. Причому житло мало бути максимально екологічним і так само бездоганним з естетичного погляду.

Особняк Філіпа

Особняк Філіпа

Елегантна двоповерхова майже прозора споруда, яку ви бачите на фото, — плід багаторічних досліджень і перевірок технологій, розроблених Старком у колаборації зі словенською компанією Riko, одним із провідних європейських виробників дерев’яних екобудинків. Як би довго Старк не розробляв дизайн будівель із цілої лінійки P.A.T.H. (Prefabricated Accessible Technological Homes), а фахівці з Riko — не тестували їх на міцність і автономність, скляний особняк в Монфор-л’Аморі звели блискавично, всього за півроку.

Готові дерев’яні модулі будинку збираються на місці як конструктор Lego. На даху — зелень, що візуально поєднує будівлю з навколишньою природою. Химерний карниз приховує потужну систему енергозабезпечення, яка містить сонячні панелі та вітрогенератори. При цьому Старк підкреслює, що енергоспоживання всього особняка вдвічі менше за ту кількість, яку виробляє система на його покрівлі.

Панорамне скління французького будинку Старків

Суцільне фасадне скління французького будинку сімейства Старків не лише стирає кордон між інтер’єром особняка та навколишнім ландшафтом, але й чудово справляється з функцією терморегуляції — скління в три шари завтовшки 63 мм, теплоізоляція на основі кам’яної вати. Комп’ютерна програма керує системою висувних зовнішніх маркізів і жалюзі, відкриваючи внутрішні простори сонцю або автоматично притінюючи їх, коли це необхідно.

Відкрита тераса з тиковою палубою, в яку вмонтований басейн

Перший поверх будівлі Старк оснастив відкритою терасою з тиковою палубою, в яку вмонтував басейн. Гідравлічна платформа дозволяє регулювати глибину його чаші. Або повністю приховати басейн, на місці якого можна, наприклад, розмістити барбекю. Меблі на терасі розроблені самим власником (Sutherland, колекція Robinwood).

Величезні скляні двері поєднують терасу з просторою вітальнею. Шкіряні стільці та крісла Старки купили на блошиному ринку у Швеції. А килим на підлозі — Ikea.

Величезні розсувні двері, що поєднують вітальню й терасу

Старк — мультимільйонер. При цьому він постійно каже: «Ненавиджу гроші. Ось тому я й заробляю стільки, щоб позбавити себе необхідності їх рахувати»

Навпроти Філіп передбачив зону їдальні зі шкіряним диваном і дерев’яними стільцями, які вдало вписалися в екологічний простір і перегукуються з теплим ялиновим оздобленням стелі й тиковою палубною дошкою на підлозі. У глибині — простора зона кухні, відокремлена від загального простору вітальні островом із мармуровою стільницею, яку фланкують елегантні високі барні стільці Hudson та Icon із переробленого алюмінію, спроєктовані Старком для Emeco. Під стелею — масштабний світильник у вигляді каное. Зрозуміло, власного дизайну.

Зона їдальні

Лаконічний коридор другого поверху в ялинових панелях. Попереду — гостьова кімната

Бортики з металу, що огороджують гвинтові сходи, які з’єднують поверхи будинку. І заспокійливий краєвид із вікна

Сходи зібрані з дерева та покриті міддю

Робоча зона Старка на другому поверсі. Тут все вирішене у світлих тонах. На підлозі лаковане дерево, на вікнах — білий текстиль. Волохате крісло створив Франко Альбіні для Cassina

Ліворуч від робочої зони — спальня. За бажання простори можна розділити, закривши щільні штори. У цій приватній зоні, як, зрештою, і на першому поверсі, немає стін. Гардеробна (позаду ліжка) відокремлена текстильними полотнами. Можливо, там він тримає свої 300 сірих футболок

Прямо поряд із ліжком — раковина Starck I і дзеркало Cape Cod (Старк для Duravit)

За узголів’ям ліжка — ванна власного дизайну для Hoesch

Філіп Старк: «Мені зовсім немає діла до прикладного значення дизайну. Мене хвилює лише те, без чого я справді не можу обійтися. Мені подобаються речі, зроблені з розумом, а це велика рідкість»

Що стосується гастрономічних уподобань Старка — він переконаний вегетаріанець: «Люблю обідати із Жасмін. Зазвичай ми надаємо перевагу сирим органічним овочам із бобами чи кіноа. І вино ми купуємо без сульфітів. Крім того, я ніколи не куштував бізнес-ланчі. Може, тому я ще живий?».