Expert opinion. Олександр Столовий: Архітектура — це теж про експеримент - PRAGMATIKA.MEDIA

Архітектурний карго-культ — із тих екзистенційних проблем, які неминуче знов актуалізуються після перемоги. Щоб не наступати на старі граблі, корисно зафіксувати, де вони лежать. Тому ми вирішили, що інтерв'ю з архітектором Олександром Столовим, опубліковане в нашому лютневому довоєнному томі PRAGMATIKA.MEDIA, просто повинне з'явитися й на нашому сайті.

Коментар Олександра Столового до матеріалу “По лезу тренда. Як міста й люди обертають глобальні проблеми на благо“.

PRAGMATIKA.MEDIA: Ви у своєму фейсбуці одного разу констатували, що в киян немає «клепки в голові зрозуміти, наскільки Київ самобутній і унікальний, щоб не копіпастити проєкти московських архітекторів, які через проблеми власного рагульства сліпо деруть їх у голландців». Чому ж українські проєктувальники так чинять?

Олександр Столовий: Мені здається, вони просто обирають найпростіший шлях. Навіть якщо врахувати той факт, що ми формально перебуваємо в одному мовному полі, то нам набагато простіше не вивчати англійську, а користуватися інформацією в межах споріднених мов. Я не вважаю, що тут криються якісь приховані нахили до московського стилю або що люди, які копіюють проєкти, розраховують на якісь привілеї.

Олександр Столовий, архітектор, компанія archimatika

Усе простіше. Якби в нашому суспільстві більшість людей вільно володіла англійською, німецькою й іншими європейськими мовами, то ми безпосередньо копіювали б у голландців. Причина — банальна лінь.

Ліньки не просто вивчати іншу мову чи перекладати, ліньки адаптувати архітектурно-планувальні рішення до нашого законодавчого поля. І оскільки тривалий час російська правова база була дуже подібна до нашої, то й адаптувати простіше. Мені здається, саме в цьому причина.

P.M.: Яким чином можна уникнути карго-культу в архітектурі, враховуючи гострий дефіцит оригінальних і унікальних ідей і прагнення більшості слідувати певному тренду, мейнстриму?

О. С.: Для мене всі архітектори й навіть архітектурні школи умовно поділяються на три типи за рівнем пошуку ідей і роботи з ними. Перший тип, який найчастіше трапляється на нашому ринку, — це коли люди відкривають Pinterest або інший ресурс із фото, їм подобається форма, і вони її копіюють.

Звичайно, їм доводиться адаптувати її, оскільки в кожній країні свої будівельні норми, контекст, своя призма сприйняття, і точно «один в один» не вийде. Більшість архітектурних проєктів на українському ринку є саме такими, тобто у нас процвітає формалізм. Наприклад, я побачив трикутні консолі й думаю: ану я й собі залупашу такі.

Другий тип архітекторів — це архітектори, які копіюють концепцію, структуру, суть. Їм подобається сенс, наприклад, та чи інша комбінація функціональних зв’язків. Або здійснюється пошук взаємодії, коли комбінують житло преміум-класу з демократичнішими квартирами.

Змішування соціальних верств в одному кварталі знімає ризик соціального розшарування, люди його просто не відчувають. Класно, чому б ні, для нас усе це також актуально. Але таких архітекторів в Україні дуже мало, їх можна на пальцях однієї руки порахувати.

А от найвищий рівень креативності — це архітектори, котрі беруть ідеї з інших галузей. Шукають їх на прикордонні, на стику й перетині різних спеціальностей і різних дисциплін. Наприклад, так проєктувала Заха Хадід. Архітектори, відомі на весь світ, тому й відомі, що змогли згенерувати та привнести в архітектуру щось нове. Новаторські ідеї виникли не з порожнечі, усі ці люди вивчали якусь суміжну чи зовсім не суміжну професію, запозичували з неї концепції чи процеси й інтегрували в архітектуру.

Найвищий рівень креативності — це архітектори, котрі беруть ідеї з інших галузей

У певний період життя я займався хореографією, і коли викладачка розповідала теорію про те, що таке сучасна хореографія, я ловив себе на думці, що і в архітектурі відбуваються схожі процеси, то чому б нам їх не доповнити?

У мене навіть виникла ідея: було б непогано, щоб на наші «Архітектурні середи» в archimatika запрошувалися фахівці з інших галузей, які б розповідали нам про сучасну кулінарію, сучасну рок-музику чи сучасну сценічну майстерність. Гадаю, за рахунок такого спілкування з’явилося б дуже багато нових ідей.

P.M.: Усі ідеї необхідно тестувати, а українські девелопери віддають перевагу концепціям, які вже успішно працюють.

О. С.: Архітектура — це теж про експеримент. Ми не так часто реалізуємо архітектурні експерименти, але все ж таки вони є. Наприклад, «Комфорт Таун» став відомим за межами України лише за рахунок того, що ми погодили між собою концепцію та вмовили клієнта поекспериментувати з кольором і формою. І це дало результат. Так, експерименти не завжди бувають вдалими, але вони повинні мати місце. Інакше розвитку не буде.

Фото на головній: Unsplash.com/Maryna Nikolaieva