Joint project of SVOYA Studio and Ryosuke Fukushada: Ukrainian design in Japan

/ Design /

Наприкінці жовтня світ побачила колекція мануфактурних об’єктів, розроблених у рамках [UKRAINE DESIGN KYOTO CRAFT] — спільного проєкту SVOYA Studio, дизайнера Рьосуке Фукусади та шістьох японських крафтових майстерень, кожна з яких представляє традиційні ремісничі техніки.

В об’єктах колекції поєднані впізнавані прикладні мотиви й елементи обох культур. Традиційні мануфактури Японії переплелися з українськими символами, формами й візуальними патернами. Ми поспілкувалися з авторами про те, з чого починався проєкт, як він утілювався, які сенси зашито у створені предмети та в чому дизайнери вбачають мету цієї колаборації.

Denis Sokolov

Коннект і пошуки

Історія проєкту бере початок ще в березні 2022 року. Тоді Рьосуке Фукусада отримав повідомлення від Дениса Соколова, співзасновника української студії SVOYA Studio. Там ішлося про те, що команда студії націлена на продовження діяльності та відкрита до співпраці. Такі повідомлення Денис розсилав усім своїм знайомим і партнерам, зокрема і Рьосуке. Той зацікавився й відгукнувся. З пропозиції співпраці згодом народилася ідея проєкту.

Рьосуке Фукусада

«Я мав розуміння, що треба будь-яким чином привертати увагу до України та допомагати фінансово, наскільки можливо. Це було на самому початку війни. Тоді паралельно всі дизайнери працювали на інформаційне поле також: писали про те, що робить росія та як можна публічним людям у сфері дизайну з інших країн нам інформаційно допомогти. Багато хто відповідав: люди підтримували, співчували. Рьосуке майже одразу відповів, що він спробує допомогти у сфері дизайну. Незабаром він написав знову — на цей раз уже з пропозицією проєкту, згодом названого [UKRAINE DESIGN KYOTO CRAFT]», — розповідає Соколов.

Рьосуке запропонував Денисові Соколову створити серію унікальних об’єктів спільно з локальними японськими майстернями. Так проєкт із можливої співпраці двох дизайнерів перетворився на мультибрендову колаборацію.

Ляльки KOKESHI MOTANKA на презентації в саду Мурін-ан, Кіото, Японія

Денис Соколов: «На початку війни всі дизайнери паралельно працювали також на інформаційне поле»

Фукусада сконтактував із Kyoohoo (Kyoto Cross-Industry Exchange Association) — корпоративною групою, відповідальною за традиційні галузі промисловості Кіото. До неї входило багато компаній, що використовують та просувають локальні техніки прикладного мистецтва Японії.

«Я шукав відповідні компанії в Кіото і знайшов шість, які виявили бажання підтримати цей проєкт, іще до початку процесу проєктування. Я зустрівся з представниками кожної компанії, щоб обговорити унікальні техніки виробництва й те, на чому вони спеціалізуються. Потім передав бріф-завдання SVOYA Studio, щоб вони розробили дизайн об’єктів на основі спеціалізації залучених компаній», — ділиться Рьосуке.

Лаковані тарілки Isuke Shoten з дизайном SVOYA Studio для [UKRAINE DESIGN KYOTO KRAFT]

«Зазвичай я дуже рідко використовую в предметному дизайні пряму трансляцію українського прикладного мистецтва. Я намагаюся створювати новий український дизайн, який не напряму транслює традиції. Він може торкатися, але не запозичувати буквально. Завжди вважав, що кожен дизайн повинен відповідати своєму часу. У цьому проєкті була задача поєднати дві культури, бо представлені японські майстерні роблять саме традиційні предмети. Але і тут я вирішив трохи по-іншому розглянути традиційні форми.

Наприклад, традиційна українська кераміка має дуже м’які лінії, але мені хотілося показати, що навіть якщо в складний час ці лінії перетворюються на більш прямі та гострі — все одно силует залишається впізнаваним», — розповідає Соколов.

Чайний набір від Okumura Kikaku
Керамічна ваза від Taniguchi Seigado
Керамічна ваза від Taniguchi Seigado
Керамічна ваза від Taniguchi Seigado
Керамічна ваза від Taniguchi Seigado
Ляльки Kokeshi Motanka від Kimura Ohshido
Гаманець Gamaguchi від Geishado
Хустка фурошикі від Maruwa Commercial

Синергія культур

Фактично робота над проєктом розділилася на шість паралельних, проте окремих процесів — відповідно до кількості об’єктів, адже кожен із них виготовляла конкретна компанія. Кожна техніка має власну специфіку та кордони варіативності, тож необхідний був індивідуальний підхід. Рьосуке Фукусада виступав свого роду культурним і комунікаційним медіатором між SVOYA Studio та залученими компаніями: Isuke Shoten, Geishado, Okumura Kikaku, Kimura Ohshido, Taniguchi Seigado та Maruva Commercial.

Рьосуке Фукусада виступав свого роду культурним медіатором між SVOYA Studio та залученими до проєкту компаніями

«Було зроблено досить багато варіантів на кожен із предметів. Не всі предмети були узгоджені з першого разу. Деякі концепти доводилося пояснювати — чому так і що за традиції в них зашиті. Рьосуке постійно питав, як у нас справи, чи все добре. Чи в безпеці ми. Фактично його роль полягала в тому, щоб виступати посередником між нами і виробниками. Він допомогав правильно доносити ідею і концепцію. Іноді він підказував, що краще зрозуміють японці. Щодо виробників, там теж дуже цікаво. У кожної майстерні свої традиції. Тому під кожну треба було підлаштовуватися. Хтось давав цілковиту свободу, а хтось — дуже-дуже малий люфт для творчості. Але це було дуже цікаво», — розповідає Денис Соколов про те, як відбувався процес співпраці.

З-поміж усіх об’єктів колекції увагу привертає традиційна японська лялька кокеші, що для японців є символом божого благословення дитині та своєрідним гарантом благополуччя в родині. В рамках [UKRAINE DESIGN KYOTO CRAFT] її забарвлення та оформлення було переосмислене під українську мотанку, так само сакрально значущий родинний оберіг. Із синергії історій і семантичних наповнень цих двох ляльок народився новий, незвичний, проте інтригуючий образ.

Локація виставки [UKRAINE DESIGN KYOTO KRAFT] в саду Мурін-ан, Кіото, Японія

Рьосуке Фукусада: «Можна сказати, що ця колаборація дала нам можливість інакше поглянути на ремесла Кіото й роздивитися їх»

«SVOYA Studio розробили шість виробів, віднайшовши при цьому ідеальний баланс між японськими ремісничими техніками та українськими мотивами. Останні органічно вписалися до кожного об’єкта, таким чином демонструючи нам нове, свіже прочитання традиційних форм. Можна сказати, що ця колаборація дала нам можливість інакше поглянути на ремесла Кіото й роздивитися їх.

Так, скажімо, MOTANKA KOKESHI стала прикладом того, як по-новому розкрилися традиційні вироби у взаємодії з українськими елементами. Ремісникам, що виробляють цих ляльок, було непросто відтворити у звичній формі образ мотанки, втім, кожна така лялька була розписана вручну відповідно до дизайнів, наданих SVOYA Studio. Цей об’єкт колекції має геть іншу графіку, аніж звичайні кокеші, проте японська атмосфера в ньому так само впізнавана», — розповідає Рьосуке Фукусада.

Дизайн хусток фурошикі зображає традиційні для українських розписів елементи гілля, квіти і птахів, наділені в українському прикладному мистецтві особливим значенням

Деякі об’єкти, як-от лаковані тарілки від Isuke Shoten чи хустка фурошикі від Maruva Commercial, також дали дизайнерам SVOYA Studio простір для візуальної інтерпретації. На цих об’єктах зображені традиційні для українських розписів елементи, зокрема симетричні гіллясті квіти та птахи, наділені в українському прикладному мистецтві особливим значенням.

«Дизайнери SVOYA Studio від початку розробили багато ескізних пропозицій для оформлення лакованих тарілок від Isuke Shoten. Ранній перелік ідей також містив зображення традиційного українського інструмента — кобзи, народного співця Кобзаря, гілок калини тощо. Проте я був приємно вражений тим, наскільки адаптивно вони переглянули відгуки про попередні ескізи та внесли необхідні корективи з повагою до традиційних ремесел Кіото і їхньої специфіки. Я був приємно вражений рівнем трудової етики в цій колаборації. Якщо випаде нагода, я буду радий співпрацювати з ними в майбутньому», — ділиться Фукусада враженнями від співпраці з українськими дизайнерами.

Денис Соколов: «Рьосуке в якості презентації влаштував для предметів колекції спеціальну виставку, де кожен може ознайомитися з історією їхнього створення й таким чином доторкнутись до України»

Denis Sokolov

«Я вважаю, це був дуже цікавий досвід. То був такий культурний обмін, унаслідок якого створюється щось абсолютно нове. Цікаво, що поки розробляли цей проєкт, мені доводилося дуже багато розповідати Рьосуке про наші традиції. Про колядки, щедрівки, побут і творчість. Особливо круто, що Рьосуке влаштував для цих предметів спеціальну виставку, де кожен може ознайомитися з предметами та історією їхнього створення й таким чином доторкнутись до України», — зазначає Денис Соколов.

Лімітовану колекцію [UKRAINE DESIGN KYOTO CRAFT] було презентовано в саду Мурін-ан у Кіото 22 вересня. Продажі об’єктів із колекції триватимуть до кінця жовтня. Можна сказати, що цей проєкт став для японців можливістю по-новому подивитися на доробки власної культури, при цьому крізь її призму розглянути багатство культури іншої, української.

Половину суми гонорару SVOYA Studio відправить на допомогу ЗСУ.

 

 

See also