Фактично одразу після деокупації Інвестиційна рада Ірпеня закликала архітекторів доєднатися до відбудови міста. Тоді відгукнулися близько 300 архітекторів, інженерів, урбаністів.
На першу нараду приїхало 150 архітекторів, і відтоді розпочався проєкт Irpin Reconstruction Summit. Метою було відновити соціальну та критичну інфраструктуру: школи, дитячі садочки, дитячо-юнацьку спортивну школу. Всіх, хто відгукнувся, було розподілено на кілька робочих груп, і за два тижні ці групи напрацювали ескізні пропозиції реконструкції міста.
Як розповідає радниця Ірпінського міського голови та комунікаційна менеджерка Irpin Reconstruction Summit Дарина Катькало, попри те, що постраждало 70% забудови міста, станом на сьогодні до нього вже повернулися 85% мешканців.
«Хтось проживає в тимчасовому житлі, комусь надали гуртожитки або кімнати, ще хтось живе у друзів та рідних. Утім, той відсоток людей, що повернулись, демонструє: вони хочуть жити у своєму місті, люблять його, прагнуть його відновити», — зазначає Дарина.
За її словами, третину інфраструктури від моменту деокупації вже вдалося відбудувати. Завдяки міжнародній допомозі та фондам під це залучили кошти інвесторів.
Так, Литва реконструює повністю зруйнований садочок по вулиці Миру. Ще один дитячий садок на Київській, який мали здати в експлуатацію навесні минулого року, але він постраждав від обстрілів, відновлюється за кошти, які надає португальське місто Кашкайш. Садок відкриє свої двері вже найближчим часом.
Школу № 12 — найбільший освітній заклад міста — відновила компанія Socar. Ліцей № 3, що розташований у районі «Ірпінських Липок», було знищено вщент, не лишилося навіть фундамента. Кошти на нове будівництво дає USAID.
Внаслідок неодноразових обстрілів ліцею сталася пожежа, в результаті якої зруйновано всю покрівлю, частково зруйновано зовнішні та внутрішні стіни 2-го та 3-го поверхів початкової школи. В цілому пошкодження та руйнування закладу становлять близько 75%. Фото: IRPIN Help
Швидкість, із якою здійснюється відбудова закладів освіти, не просто вражає, а вражає неймовірно. Компанія Signify (раніше відома як Philips Lighting) надала місту близько 300 енергозберігаючих світильників і допомогла відновити вуличне освітлення.
Signify. Гра зі світлом: як архітектори використовують світлові рішення
Гострим і болючим питанням нині залишається відновлення саме житлових будинків. Західні фонди, міжнародні та благодійні організації прагнуть фінансувати соціальну інфраструктуру. З відновленням осель ситуація складніша, до того ж нерідко інвестори побоюються вкладати кошти, оскільки війна все ще триває, і ракетні обстріли регіонів України не припиняються.
Фото: з відкритих джерел
Хоча є і позитивний приклад: за сприяння італійського фонду ще влітку вдалося спрямувати кошти від ООН на відновлення чотирьох багатоквартирних будинків, аби 1200 мешканців змогли повернутися до своїх осель.
Залучення міжнародних фахівців
На сьогодні Ірпінь розпочинає процес розроблення стратегії післявоєнної відбудови міста і створення нового майстер-плану. Як зазначає Дарина Катькало, окрім іншого, міська влада прагне підготуватися належним чином, щоб на момент перемоги вже була розроблена необхідна документація та залучене фінансування, аби не зволікати й одразу розпочати будівництво.
Тож будуть утворені 10 комітетів, кожен із яких відповідатиме за свій напрям (це і транспорт, і будівництво, і екологія, і безпека). До складу комітетів пропонують долучитися містянам, щоб урахувати думку громад: як вони бачать розвиток міста на майбутні 20–30 років.
Одночасно, за словами радниці міського голови, формується міжнародна консультативна рада, до складу якої увійдуть президент Ради зеленого будівництва Італії Марко Марі, італійський архітектор Стефано Боері, чилійський архітектор Крістіан Віттіг, нідерландський архітектор і урбаніст японського походження Хірокі Мацуура (тут можна дати посилання на наше інтерв’ю). Курує всі процеси і взаємодію між закордонними фахівцями й містом американська компанія Gensler.
«Не хочу називати Ірпінь містом-жертвою». Хто ви, містере Мацуура?
У архітекторів є бачення того, як розвиватиметься місто. Всі напрацювання обов’язково будуть обговорюватися із залученням громадськості, проводитимуться воркшопи, разом із мешканцями Ірпеня будуть з’ясовувати, чого не вистачає: парковок, громадського транспорту тощо. Проте візію задає саме міжнародна компанія Gensler.
Нині фахівці пропонують розподілити місто на мікрорайони, де кожен район буде мати свою інфраструктуру, свій садочок, школу, амбулаторію. «Ірпінь десь так розвивався і до війни. Це буде інноваційне місто майбутнього з урахуванням енергоефективності, кліматичних питань, рішень щодо мобільності, активним розвитком вело- і пішохідної інфраструктури, аби людям було зручно пересуватися містом і вони не витрачали багато часу на дорогу, щоб дістатися необхідних закладів», — додає Дарина Катькало.
Що планують зробити
Ми вже писали окремо про 10 проєктів, що перемогли в архітектурному конкурсі і будуть реалізовані. Які саме це об’єкти і який вигляд вони матимуть, можна подивитися за посиланням.
Проєкт нової площі, що замінитьзгорілий вщент старий ринок, який переміг в архітектурному конкурсі. Візуалізація: Марина Данильцева
Наразі вже точно можна сказати, що буде відновлений Будинок культури, облаштований великий парк замість згорілого вщент Старого ринку та зведений культурно-дозвільний центр.
Будинок культури взагалі став символічним місцем: влітку 2022 року тут знімали кліп гурту «Антитіла», пісня якого була записана в колаборації з британським співаком Едом Шираном. На реставрацію Будинку кошти збирає Мінкульт, за попередніми підрахунками, потрібно приблизно 205 млн гривень.
Фото: МКІП
Архітектурний проєкт відновлення Будинку культури. Візуалізація надана Irpin Reconstruction Summit
Також планують відновити стадіон. До збору коштів долучилися відомий український футболіст Андрій Шевченко та платформа United24. Нині проєкт ще не затверджений, оскільки він є дорогим, а сама територія стадіону виходить за межі комунальної землі. Тому поки переглядаються технічні та інженерні рішення.
ФК “Мілан” та “Шахтар” зібрали на відбудову стадіону в Ірпені 250 тисяч євро
«Кожна ситуація розглядається окремо. Irpin Reconstruction Summit зі свого боку намагається організувати роботи, щоб кожен міг прийти і зробити це. Як це робить «АрхКвадрат», який прийшов до нас уже з готовим проєктним рішенням реконструкції дитячо-юнацької школи. Воно сподобалося нам найбільше і по вартості, і по якості, і по забезпеченню, тому його врешті й обрали», — додає Дарина Катькало.
За її словами, також окремо розглядається можливість створення проєкту «монорельсу», щоб містяни могли дістатися з Ірпеня до станції київського метро швидкісним поїздом і не витрачали час у заторах. Його реалізація має позитивно вплинути і на зменшення заторів, і на клімат у цілому, проте розроблення пропозицій усе ще триває.
Який вигляд мав міст через Ірпінь до повномасштабної війни. Фото: balbek.com
Найбільш гострі дискусії нині точаться навколо меморіалу, який планують побудувати біля легендарного мосту, де люди ховалися від російських ракет і обстрілів, намагаючись евакуюватися з міста. Фото тих подій облетіли весь світ, і місце стало знаковим.
Фото з Телеграм-каналу Антона Геращенка
Меморіал буде об’єктом державного значення. Заплановане проведення конкурсу, де буде чітко прописане технічне завдання і що меморіал має собою являти.
Втім, за словами Дарини, нині державна влада гальмує цей процес. На мосту наразі здійснюється реконструкція: «Укравтодор» почав будувати ще один міст, поруч зі зруйнованим. Проте це будівництво, за її словами, не враховує особливості розвитку інфраструктури Ірпеня.
Будівництво нового мосту через Ірпінь поруч із зруйнованим. Фото: з відкритих джерел
«У нас місто розвивалось як велосипедна столиця Київщини, була доріжка, яку планували подовжити від Ірпеня до Києва, і наразі проєкт цього нового мосту не враховує ані велосипедну, ані пішохідну смуги. І ніхто не може перетнути дорогу без порушення ПДД», — говорить Катькало.
Представники Irpin Reconstruction Summit звернулися до Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури із цього питання. Там відповіли, що пропонують зробити пішохідні зони з двох сторін. Тож у команди є сподівання, що зміни таки внесуть, з іншого боку, цього може й не відбутися через шалені темпи будівництва нового мосту.
До війни також планувалося розширити набережну від Житомирської та Варшавської трас. Проєктна пропозиція «Велосипедне коло Київщини» була схвалена на рівні КОДА. Тоді передбачалося створення двох кільцевих маршрутів: один мав об’єднати міста-сателіти і поєднати їх велосипедними доріжками зі столицею, інше велике коло мало проходити через туристичні місця Київщини. Їхня довжина становитиме близько 200 і 500 км відповідно.
«В Ірпені передбачається продовження цієї набережної, було б логічно, щоб із меморіалу ви мали можливість спустится на набережну. Треба враховувати й облаштування паркінгу на меморіалі, і доступ до набережної, і пішохідну та велосипедну інфраструктуру», — додає комунікаційна менеджерка IRS.
Ще один меморіал цивільним жертвам російського військового вторгнення може з’явитися біля торгового центру «Жираф». Його проєкт запропонував чилійський архітектор Крістіан Віттіг. Він відвідав Ірпінь у червні 2022 року й нині продовжує співпрацю з іншими архітекторами над відбудовою ще декількох об’єктів міста.
Крістіан Віттіг відвідав Ірпінь в червні 2022 року. Фото: Ірпінський вісник
Згідно з ескізами, меморіал складатиметься з двох частин: перша — це деревʼяні стели зі своєрідними вівтарями, де близькі загиблих зможуть покласти квіти й так ушанувати їхню памʼять. Друга частина, розташована поруч, інтегрована в землю і має нагадувати вирву від вибуху. «Проєкт поєднує в собі природу як символ життя та простір для пам’яті про цивільні жертви в Ірпені та Бучі», — пояснює свою ідею Крістіан Віттіг.
Меморіал, запропонований чилійським архітектором Крістіаном Віттігом. Візуалізація: Irpin Reconstruction Summit
І хоча попереду ще довгий шлях, і є певні розбіжності в баченні відбудови, відновлення й розвитку міста між місцевою та центральною владою, за словами Дарини Катькало, головною метою залишається зробити Ірпінь зручним, комфортним і затишним.
«Ми бачимо його містом, в якому комфортно і зручно жити, в якому комфортно і зручно працювати. Така собі Кремнієва долина в передмісті Києва, з індустріальними парками, розвинутою інфраструктурою та комфортними житловими районами», — підсумувала вона.
