Девід Аджаїє. Архітектура проти фейків і пропаганди

Девід Аджаїє, британський архітектор ганського походження, володар великої кількості престижних міжнародних нагород і лицарського звання, присвоєного йому королевою Єлизаветою II, 22 вересня відзначає свій день народження.

До своїх 53 років Девід Аджаїє встиг спроєктувати безліч об’єктів — приватних та публічних, комерційних та житлових, а також успішно проявив себе в галузі інтер’єрного та предметного дизайну, не кажучи вже про артінсталяції. Проте найбільшу популярність архітекторові принесли його музейні та меморіальні проєкти. І невипадково. Він вірить, що музеї, пам’ятники й меморіали можуть протидіяти пропагандистським вигадкам і спотворенню фактів, що стосуються минулого, сьогодення та майбутнього людства. Ось лише кілька прикладів із практики Аджаїє.

 

Меморіал біля британського парламенту проти заперечення Голокосту

Спільний проєкт Меморіалу Голокосту від Девіда Аджаїє та Рона Арада був визнаний переможцем конкурсу й має бути збудований у парку Вікторія-Тауер недалеко від Вестмінстерського палацу. Комплекс, присвячений пам’яті шести мільйонів загиблих євреїв, а також усіх інших жертв нацистів, складатиметься з наземної та підземної частини. Наземна являє собою 23 бронзові пластини, поставлені на невеликий штучний пагорб.

Проходи між ними символізують 22 країни, де євреї знищувалися під час Голокосту. Щоб потрапити всередину, відвідувачеві доведеться пройти через один із цих отворів, кожен із яких приведе до великої зали, яка служить місцем роздумів, а також переходом до підземного освітнього центру.

Проєкт Меморіалу Голокосту в Лондоні

Проєкт Меморіалу Голокосту в Лондоні

Проєкт Меморіалу Голокосту в Лондоні

Навколо цього проєкту в британському суспільстві виникло чимало суперечок. Противники були незадоволені місцем розташування меморіалу — поряд із британським парламентом. Аргументи були різні: мовляв, комплекс може зацікавити терористів або ускладнить переміщення сквером. Але цікаво, що опитування, опубліковане взимку 2019 року, показало, що 5% британців взагалі не вірять у те, що Голокост мав місце. Така статистика шокувала Аджаїє.

«Я думаю, що це дуже гарне місце — поруч із парламентом, — сказав він. — Цей меморіал унеможливлює розмову [про заперечення Голокосту], принаймні біля будівлі парламенту. Я не хочу, щоб хтось міг стояти перед парламентом та заперечувати певні істини».

П’ять впливових політиків, які в різний час обіймали посаду прем’єр-міністра Великобританії, — Джон Мейджор, Тоні Блер, Гордон Браун, Джеймс Кемерон та Тереза Мей — висловили свою підтримку будівництву меморіалу. Комплекс планують завершити до кінця 2020 року.

Музей у Вашингтоні проти білого націоналізму

У 2016 році у Вашингтоні відкрився Смітсонівський національний музей афроамериканської історії та культури. Форма будівлі — у вигляді трьох перевернутих пірамід, поставлених одна на одну — відсилає до статуй африканського народу йоруба. Декоративні візерунки на фасаді виконані за мотивами традиційного ручного кування ремісників американського Чарльстона.

Екскурсія музеєм подібна до подорожі історією афроамериканців — з Африки в рабство і аж до рухів за громадянські права. Так, подорож починається у трьох підземних рівнях, потім гості піднімаються в обхідну галерею, пронизану світлом, і закінчують шлях на відкритому оглядовому майданчику з видом на Національну Алею Вашингтона.

Смітсонівський національний музей афроамериканської історії та культури, Вашингтон

Смітсонівський національний музей афроамериканської історії та культури, Вашингтон

Смітсонівський національний музей афроамериканської історії та культури, Вашингтон

Цей проєкт став одним із найскладніших для Девіда Аджаїє — жорсткі конкурсні вимоги, багаторічні погодження, дефіцит бюджету на будівництво. Втім, завершення музею архітектор назвав головною подією в житті. На його думку, такий проєкт давно назрів у США, де білий націоналізм переживає відродження.

«Добре, що я збудував Смітсонівський музей, — каже архітектор. — Але насправді божевілля, що це зайняло так багато часу — побудувати наратив для очевидної історії, яка справді глибоко зачепила всю цю країну».

 

Башта посеред Ла-Маншу, щоб нагадати про стан планети

Зміна клімату і світанок антропоцену — ще одна істина, що часто відкидається, до якої Аджаїє хоче привернути увагу своєю архітектурою. Його концепція Меморіальної обсерваторії масового вимирання (МЕМО) на острові Портленд у протоці Ла-Манш, на жаль, ризикує залишитися лише на папері, адже проєкт не знайшов належного фінансування.

Проєкт Меморіальної обсерваторії масового вимирання (МЕМО)

Згідно з концепцією, МЕМО — вежа з портлендського вапняку зі спіральним пандусом усередині. Відвідувачі можуть піднятися до верху вежі вздовж 860 зображень вимерлих тварин (у міру зникнення чергових видів передбачалося доповнення галереї). По центру галереї — відкритий двір із дзвоном, який має дзвонити щорічно в Міжнародний день біологічного розмаїття, нагадуючи про небезпеку повного зникнення тварин з лиця Землі.

Проєкт Меморіальної обсерваторії масового вимирання (МЕМО)

Девід Аджаїє вважає, що документування того, що було втрачене чи знищене людством, є важливою частиною розмови про зміну клімату. Він стурбований тим, що архітектори будують «блискучі вежі», але не порушують ці важливі питання. «Я не говорю, що архітектура вирішує ці проблеми. Але архітектура створює уявлення світу, яке дозволяє людям якось розуміти та порівнювати речі», — зазначає він.