Із початком повномасштабного вторгнення Bogdanova Bureau спрямувала вектор своєї діяльності також на європейський ринок, відкривши офіс у Швейцарії. Таким чином у важкі часи бюро змогло зберегти робочі місця київської команди та працювати на розвиток української економіки.
У рамках циклу «Бізнес-діаспора: історії української експансії» Ольга Богданова ділиться із читачами PRAGMATIKA.MEDIA своїм досвідом керування бізнесом на дві країни, трансформаціями бренду за воєнних часів та адаптацією до особливостей європейського архітектурного ринку.
PRAGMATIKA.MEDIA: До повномасштабного вторгнення Bogdanova Bureau більше надавала перевагу українському замовникові. Чи мала команда на меті вихід на закордонні ринки?
Ольга Богданова: Звичайно, ми мріяли про вихід на міжнародні ринки, але глобально ніякої стратегії розроблено не було. Інколи ми отримували невеличкі замовлення з інших країн, як-от проєкт бутіка у Відні або квартира в Дубаї, але більше був фокус саме на український ринок. Найчастіше «іноземні» проєкти — це були рекомендації наших постійних клієнтів.
P.M.: Експансія українських компаній набирає обертів. Наразі, окрім офісу в Києві, ви маєте також офіс і в Женеві. Що послугувало причиною старту бізнесу за кордоном — війна чи інші фактори? Чому саме Швейцарія?
О. Б.: Наразі наша основна частина команди перебуває в Україні, але деякі зі співробітників бюро дійсно «розкидані» по світу.
Особисто я за минулий рік змінила декілька країн проживання. Паралельно з моїми активними переїздами в бюро з’явилися нові проєкти в Польщі та Франції, а також великий проєкт у Швейцарії. Звісно, зробити проєкт з України не є проблемою, а от якісно його реалізувати, не перебуваючи на місці, практично неможливо. Як і неможливо неофіційно працювати у Швейцарії. У зв’язку із цим було прийняте рішення відкрити компанію в Женеві. Грубо кажучи, життя саме закинуло нас сюди. Наступний офіс може з’явитись там, де з’явиться новий великий проєкт (сміється).
На жаль, наш київський офіс у жовтні минулого року постраждав від ракети, що прилетіла до парку Шевченка. Вибило вікна. Для себе ми одразу вирішили, що відновимо свій робочий простір і не будемо чекати кращих часів. Тож війна дала нам два нових суперечливих відчуття: перше — не на часі, друге — жити сьогодні. Не на часі стало питання особистого щастя та забаганок, ніби маєш спочатку досягти перемоги, а потім святкувати.
«Війна дала нам два нових суперечливих відчуття: перше — не на часі, друге — жити сьогодні»

Офіс Bogdanova Bureau в Києві після влучання російської ракети в парк Шевченка 10 жовтня 2023 р. Фото: Юлія Бевзенко
Я особисто стала більш прискіплива до себе та команди. Вимагаю більшого, так би мовити. Тому розглядаємо наше перебування в Європі як своєрідний етап розвитку, вихід із зони комфорту, а ще — можливість підтримувати економіку країни та людей.
P.M.: Як вдається поєднувати керування компанією на дві країни? Які основні відмінності ведення бізнесу в Україні та за кордоном?
О. Б.: Bogdanova Bureau — це цілісна система, яка не має чіткого розділення на країни. Звісно, завжди є прив’язка лід-архітекторів до проєкту та певна зона відповідальності, але коли проєкт складний, то в нього залучена вся команда.

Команда Bogdanova Bureau. Зйомка незадовго до початку повномасштабного вторгнення. Фото: Роман Пашковський
Безумовно, Україна — це наше місце сили, тут все рідне, і найголовніше, що тут перебуває наша команда. Тут зрозумілі правила ринку та лояльна система оподаткування. У Швейцарії ж, зі свого боку, багато обмежень та довга тяганина з будь-якими адміністративними питаннями, що значно сповільнює робочий процес. Серед труднощів, з якими ми зіштовхнулись, було те, що за їхнім законодавством компанія зобов’язана мати швейцарського директора, який відповідає за ведення справ.
Мінімальна заробітна плата у Швейцарії дуже висока, її складно виплачувати, але в той самий час, наприклад, я можу дозволити собі працювати десь 20 годин на місяць. А далі буде видно (сміється).
P.M.: Наскільки часткова релокація вплинула на бренд або його ідею?
О. Б.: Ми працюємо в сегменті Sustainable Luxury, і це досить сталий напрям. Наші клієнти знають, що їм потрібно і чому це коштує дорого. Попри все, ми залишаємось вірними собі та нашій філософії.
«Ми дуже багато часу приділяємо клієнтові, так мало хто працює в Європі. І це, безперечно, перевага»
Але зараз ще більше відчуваємо важливість клієнтоорієнтованого сервісу, це, так би мовити, додана вартість, яку не всі спочатку розуміють. Ми дуже багато часу приділяємо клієнтові, так мало хто працює в Європі. І це, безперечно, перевага.
P.M.: Розкажіть про законодавчу та бюрократичну специфіку нової для вашого бізнесу країни. Чи вплинули вони на внутрішні процеси компанії?
О. Б.: Напевно, найважче було відкрити рахунок, бо зараз до українців та їхніх бізнесів прикута особлива увага. Це має як позитивні, так і негативні сторони. Особисто я як власниця бізнесу проходила різні перевірки десь пів року, хоча деякі потребують на це декілька днів. Тут ніхто нікуди не поспішає, тож треба постійно про себе нагадувати, інакше вся ця бюрократична історія може тягнутися роками.
Іноді ці правила межують з абсурдом. Наприклад, щоб працевлаштуватися до себе ж у компанію, мені треба було пройти затвердження кантону. Це дуже смішно і навіть трохи сумно, але вони мають право відмовити, якщо вважатимуть, що на ринку є більш кваліфіковані кандидатури на цю посаду. Тож іноземцям загалом не так і легко отримати дозволи, будь-які.
P.M.: Розкажіть про самопрезентацію Bogdanova Bureau за кордоном.
О. Б.: Як я вже казала, наші нові клієнти — це, як правило, рекомендації. І гарне завершення проєкту — для нас завжди найкращий піар. Тож, очікуйте на новий цікавий проєкт Bogdanova Bureau вже восени цього року.
P.M.: Поділіться, які, на ваш погляд, особливості закордонного ринку: поведінка замовників та їхні вподобання.
О. Б.: В іноземних клієнтів є одна дуже позитивна риса: це абсолютна довіра. Ніхто не витрачає час на забаганки і 10 варіантів, усі орієнтуються на пропозицію від архітекторів. Але водночас тут усі більш прискіпливі до бюджету, ніхто не буде витрачати зайвого. Для багатьох це не перший і не останній проєкт, тож вклад у нерухомість розглядається як інвестиція і має бути всебічно аргументований.
«У іноземних клієнтів є одна дуже позитивна риса: це абсолютна довіра. Ніхто не витрачає час на забаганки і 10 варіантів, усі орієнтуються на пропозицію від архітекторів»
P.M.: Розкажіть, яким був ваш перший проєкт після початку повномасштабного вторгнення? Яке наразі співвідношення українських та закордонних проєктів у студії?
О. Б.: Наразі співвідношення українських і закордонних (європейських) проєктів у нашому бюро приблизно 60 % на 40 %. Українські проєкти переважно більш довготривалі, адже для вітчизняного клієнта якість та надійність завжди в пріоритеті. Але дуже часто у замовника виникають спонтанні ідеї, які можуть розтягнути строки реалізації проєкту.
За цей рік ми закінчили 3 проєкти в Європі: Варшава (Польща), Мілан (Італія) та Живерні (Франція) і тільки один в Україні — це відбудова Макарівської амбулаторії. Один, але, на наш погляд, надзвичайно важливий. Медична амбулаторія села Макарів, що поблизу Бучі, була зруйнована прямим влучанням російської ракети на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Наприкінці березня 2022 року на місці, де раніше розташовувалася амбулаторія, залишилася тільки гора уламків. Лікарня обслуговувала 16 тисяч хворих із навколишніх сіл, тому було вкрай важливо якнайшвидше відновити будівлю. Реконструкція Макарівської амбулаторії є важливим соціальним проєктом для нас. Ми мали на меті не лише відновити функціональність будівлі, а й залишити пам’ять.
Вріз: «За цей рік ми закінчили 3 проєкти в Європі і тільки один в Україні — це відбудова Макарівської амбулаторії. Один, але, на наш погляд, надзвичайно важливий»
Усі інші українські проєкти наразі — на стадії повільного втілення.
P.M.: Поділіться планами Bogdanova Bureau на найближче майбутнє: з чим вони пов’язані?
О. Б.: Основною метою 2022-го року було збереження команди, а 2023-й для нас став періодом розвитку кожного члена команди, так би мовити, збирання навиків і сил перед важливим професійним стрибком.
Особисто я — людина, яка швидко запалюється і долучається до всіляких ініціатив, тому за минулий рік разом із командою ми організували поп-ап українських митців у Женеві, зробили зйомку в Барселоні про українських дівчат, а зараз працюємо над скульптурою про серце України… Насправді багато чого прописано, бажання є, головне, щоб на все вистачило енергії. Тож далі точно буде!