Про STRUM: яким буде техназіум по-українськи?
Нідерландські підлітки збираються командами, щоб вигадати інженерні способи видалення пластику з річок і розробити продукти для зниження споживання електроенергії. Це не поодинокі ініціативи від ентузіастів, а проєкти, над якими учні 12–18 років уже понад два десятиліття працюють у межах шкільної програми. Щоправда, не у звичайних школах, а в техназіумах — спеціалізованих освітніх закладах, що виховують майбутніх інженерів і розробників інновацій. Програма там зосереджується на поглибленому вивченні STEM-дисциплін (Science — наука, Technology — технологія, Engineering — інженерія, Mathematics — математика) і роботі з реальними проєктами від бізнесів та муніципалітетів. Це звучить як сюжет про далеку європейську реальність, але подібна система вже робить перші кроки в українських школах.
Техназіум Dongemond college у Нідерландах. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
За ідеєю привезти нідерландську методологію в Україну стоїть Оксана де Конінг — ідейна натхненниця та співзасновниця проєкту STRUM. Її досвід поєднує освіту КНУ за спеціальністю «математика-кібернетика» та 27 років менеджменту у видавничому бізнесі, зокрема на чолі журналу про дизайн «Салон». Оселившись у Нідерландах, Оксана де Конінг організувала українську школу в Бреді та викладала математику в місцевому техназіумі. Побачивши зсередини, як ефективно ця система готує підлітків до реальних викликів STEM-професій і наскільки виграшною є пряма співпраця між школою, бізнесом і муніципалітетами, вона зрозуміла: цей досвід необхідно привезти в Україну.
Оксана де Конінг, ідейна натхненниця та співзасновниця проєкту STRUM. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Так постав проєкт STRUM, що впроваджує нідерландську модель техназіумів в Україні та пристосовує її під іншу освітню систему, бюрократію й ринок праці, де бізнес поки що не має звички системно співпрацювати зі школярами. Цим займається громадська організація “Технологічна освіта України”, створена командою однодумців для адаптації та розвитку моделі технологічної освіти в українському контексті. Команда ГО пройшла сертифіковане навчання та стажування в нідерландській Академії Technasium, а тепер налагоджує взаємодію між школою та замовником. Робота громадської організації — адаптація завдань підприємства для учнів, створення портфеля проєктів, підготовка вчителів і навчальних лабораторій — дозволяє STRUM стати реальністю.
Проєкт уже дав перші результати, успішно пілотувавши міжгалузевий інтегрований курс «STEM: Дослідження і проєктування» в 64 школах, розташованих не лише у великих містах, але й у віддалених від них громадах у різних куточках України. У цих відібраних у вільному конкурсі навчальних закладах учні 5–6 класів уже пройшли базовий курс — поки що без реальних замовників. Зміни стосувалися самої логіки навчання. Учні більше не виконують завдання індивідуально, а працюють виключно в командах, де вчаться розподіляти ролі, домовлятися й вирішувати конфлікти. Роль учителя в цьому процесі змінювалась із транслятора знань на коуча: з того, хто пояснює й дає готові відповіді, на того, хто супроводжує пошук.
Світлана Рожок і Оксана де Конінг на навчанні в Академії Technasium у Нідерландах. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Після успішного пілотування програми ГО «Технологічна освіта України» перейшла до наступного етапу розвитку STRUM. Цей крок передбачає роботу з реальними замовниками в межах семи напрямів, в яких сучасні технології відіграють значну роль:
- наука & дослідження;
- мобільність & простір;
- стиль життя & дизайн;
- вода, енергія & природа;
- ринок & фінанси;
- люди & медицина;
- харчування & здоровий спосіб життя.
Оксана де Конінг стверджує, що для учнів найкраще поєднувати кілька з перелічених: «Чим більше напрямів вони пробують, тим більш виваженим буде їхнє рішення про подальший професійний розвиток, освітню траєкторію». За задумом, кожний профільний ліцей має поєднувати щонайменше три таких напрями, щоб школярі 7–9 класів могли спробувати себе в кількох з них.
Наразі поглиблений формат проєкту STRUM запускається в київському ліцеї «Наукова зміна». Двоє вчителів уже навчаються по-новому працювати з учнями, а сам навчальний заклад першим в Україні отримає обладнану лабораторію нового формату та реального бізнес-замовника.
Перший бізнес, що повірив в українських школярів
Зі своїм першим партнером учителі ліцею «Наукова зміна» мали нагоду познайомитися особисто: «Тітал», виробник пожежної та спеціальної техніки, люб’язно погодився провести екскурсію. Співзасновник компанії Павло Брицький одразу показав гостям унікальну пожежну машину-амфібію, яка здатна гасити пожежі там, куди звичайна техніка не проїде: болота, плавні, підтоплені береги. Вчителі із цікавістю оглянули техніку й охоче ставили питання про її технічні характеристики. Прагнення господарів здивувати ексклюзивом і щирий інтерес гостей із перших хвилин довели: обидві сторони налаштовані на плідну співпрацю.
Пожежна машина-амфібія, яку «Тітал» показав Оксані де Конінг і вчителям. Фото: PRAGMATIKA.MEDIA
Далі вчителям показали, як влаштована робота компанії «Тітал» зсередини: від офісів і їдальні до виробничих цехів. Тобто гості побачили не лише готові машини, а й те, як вони народжуються: як інженер працює з 3D-моделлю, як зі стрічкової сталі й поліпропілену створюють деталі, як збирають електроніку та системи управління. Вчителів посвятили і в рішення, які роблять техніку «Тітал» ефективною та надійною. Зокрема, полегшені конструкції дозволяють збільшити вантажопідйомність, продумане компонування забезпечує стабільну центровку машин, а спрощений сенсорний інтерфейс управління гарантує швидку, майже інтуїтивну роботу для пожежника. Всі ці рішення мають працювати злагоджено — лише так спеціальна техніка здатна витримати екстремальні умови, для яких її створюють. І саме над частиною таких викликів невдовзі працюватимуть школярі ліцею «Наукова зміна».
Деталі цих завдань вчителі обговорювали безпосередньо з інженерами, що їх складали. Наприклад, педагоги уточнили, що таке апарельні сходи, адже учні мають не просто запроєктувати такі, а й розрахувати їх так, щоб людина могла вільно піднятися навіть із зайнятими руками. Так само детально пройшлися й по інших завданнях із портфеля: кожен конструктор особисто пояснював учителям суть своєї проблеми, щоб ті могли потім зрозуміло донести її, не втративши технічної суті.
Павло Брицький, співзасновник компанії «Тітал», проводить учителям ліцею «Наукова зміна» екскурсію виробничими цехами. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Варто зазначити, що для більшості завдань інженери вже розробили свої рішення. Тут виникає закономірне питання: навіщо тоді давати ці завдання учням? Один з інженерів відповів філософськи: «Як тільки ви подумали, що досягли досконалості, — це говорить про те, що ви навіть не торкнулися її». Адже, як він далі пояснив, технології не стоять на місці: найновітніше рішення із часом застаріває. Тому фахівці компанії розраховують на свіжий, нешаблонний погляд школярів: діти, ще не обтяжені професійними рамками, можуть побачити те, чого дорослі інженери просто не помітили. Надії покладають і на те, що ці завдання пожвавлять інтерес до галузі: «Дуже багато дітей, коли в них запитаєш, ким вони хочуть бути, відповідатимуть: фінансистом, банкіром, менеджером, блогером. Напевно, одиниці скажуть, що хочуть бути інженером, конструктором. Ми цим проєктом зможемо повернути талановитих дітей у бік технічної освіти».
«Дуже багато дітей, коли у них запитаєш, ким вони хочуть бути, відповідатимуть: фінансистом, банкіром, менеджером, блогером. Напевно, одиниці скажуть, що хочуть бути інженером, конструктором. Ми цим проєктом зможемо повернути талановитих дітей у бік технічної освіти», — інженери «Тіталу» про STRUM
Не менш цікавою є мотивація співзасновників компанії співпрацювати зі школою. «Тут ринку немає», — сказав Павло Брицький, підкреслюючи, що проєкт для «Тіталу» — не про комерційну вигоду. Причина простіша: бажання зробити щось хороше в хаотичному світі. Співзасновник компанії запевнив, що річ і не в прагненні виховати собі співробітників уже зі школи, адже за час, поки нинішні учні виростуть, може багато чого статися. Та й школярі, які сьогодні думають над завданнями «Тіталу», можуть піти працювати до них, а можуть в іншу компанію чи взагалі виїхати за кордон.
Співзасновник «Тіталу» Павло Брицький. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Тетяна Буняк як менеджерка з персоналу тут не погодилася: в «Тіталі» проходили практику студенти коледжу, і дехто з них обрав шлях у компанії, а четверо працюють тут уже шість років і стали фахівцями. За її словами, головне навіть не те, скільки випускників компанія собі «виростить», а те, що діти зможуть ознайомитися з виробництвом зсередини. Співпраця зі школярами — це той самий підхід, який починається ще раніше: що більше дітей на власні очі побачить інженерну роботу, то більше шансів, що хтось із них — не обов’язково саме в «Тіталі» — таки обере розвиватися в STEM. І перші кроки на цьому шляху супроводжуватимуть учителі.
Як навчаються й на що сподіваються першопрохідці STRUM
Ліцей «Наукова зміна» проходить шлях до запуску поглибленого STRUM у чотири етапи: спочатку ознайомлення з методологією, потім підготовка приміщення під лабораторію, далі — навчання вчителів, і насамкінець — сертифікація. Перший етап відбувся ще у квітні, а зараз паралельно тривають другий і третій: команда ГО «Технологічна освіта України» навчає педагогів, а будівельники облаштовують простір під майбутню лабораторію.
Навчання нині проходять учителі ліцею Максим Долгіх і Віталій Мудрий, які викладатимуть курс “STEM: Дослідження і проєктування”. Їхнє знайомство з новим підходом проходить у межах трьох модулів: перший — загальне ознайомлення з програмою, другий, який викладає Оксана де Конінг, — про те, як перетворити технічне завдання від підприємства на зрозумілий школярам проєкт, а третій, психолого-педагогічний, читає співзасновниця ГО «Технологічна освіта України» Світлана Рожок. Цей напрям відповідає за одну з найскладніших частин перенесення моделі техназіуму в українську школу — зміну професійної ролі вчителя.
«У проєктному навчанні STRUM учитель має вміти свідомо переходити між різними ролями: встановлювати контакт і рамки роботи, організовувати команду, навчати необхідних знань і, найважливіше, переходити в позицію коуча, коли учні вже здатні самостійно шукати рішення», — пояснює Світлана Рожок. За її словами, саме через це підготовка вчителів виходить за межі освоєння методики ведення проєкту й містить роботу із психологією навчання, командною взаємодією, фрустрацією, а також роботу над умінням будувати конструктивну комунікацію, рефлексувати й ставити запитання замість того, щоб одразу давати готові відповіді. Для обох учителів ліцею це суттєва зміна підходу до навчання, як зазначив Максим Долгіх: «Це принципово інший погляд на викладання, на дидактику, на конструювання освітньої траєкторії».
Світлана Рожок викладає свій курс учителям ліцею «Наукова зміна». Фото: ГО «Технологічна освіта України»Вчителям курс відгукнувся з різних причин. Віталій Мудрий, який лише почав свій професійний шлях у ліцеї, вірить, що учнівські проєкти можуть бути по-справжньому корисними: «У нас є можливість допомогти реальному бізнесу вирішити його питання. Ми не просто будемо щось споживати, а й будемо ще щось віддавати». Максим Долгіх бачить насамперед можливість відійти від академічних результатів навчання, а зосередитись на формуванні актуальних навичок і компетентностей, необхідних сучасним учням. Для вчителів STRUM став можливістю вийти за межі звичайного шкільного результату, що й спонукало Максима Долгіх і Віталія Мудрого стати на шлях, на який наважилися не всі.
«У нас є можливість допомогти реальному бізнесу вирішити його питання. Ми не просто будемо щось споживати, а й будемо ще щось віддавати», — Віталій Мудрий
Найважчим викликом у своєму навчанні вчителі називають не зміст, а необхідність «перепрошивки». Віталій Мудрий описує це як боротьбу з професійним рефлексом пояснити дитині готовий шлях — натомість треба «мотузочка за мотузочкою» підводити її до рішення самостійно. Максим Долгіх називає шлях пояснення «спокусою» професійного вчителя, на яку не слід вестися: «Якщо ти пам’ятаєш, що мета інша — показати шлях, то від готових пояснень треба утримуватися». Обидва погоджуються: багато що суперечить звичному педагогічному досвіду, та для них це радше «приємні конфлікти», які заохочують до переосмислення професійного бекграунду.
Водночас, на думку Світлани Рожок, для досвідчених учителів найскладнішим є навіть не освоєння ще однієї методики навчання: «Найскладніше — вчасно не дати відповідь. Коли учень приходить із проблемою, педагог природно хоче допомогти й показати правильний шлях. Але в STRUM ми вчимося спочатку запитати: “Що ти вже пробував? Які варіанти бачиш? Якої інформації тобі бракує?”». Як стверджує викладачка психолого-педагогічного модуля, у цьому просторі між запитаннями й готовою відповіддю формується самостійність учня, така важлива для проєктної діяльності.
На жаль, не багато вчителів ліцею наважилися кинути собі виклик і долучитися до проєкту — і це не через скепсис до методології. За словами Максима Долгіх, на це є кілька причин, включно з опором до змін і відсутністю матеріальної винагороди. Та для багатьох перешкодою стало банальне виснаження: навантаження у дві ставки й брак часу навіть на особисте життя з’їдають ресурс, який потрібен для розвитку та рішучих кроків.
Вчителі ліцею «Наукова зміна» Максим Долгіх (зліва) і Віталій Мудрий (справа) разом зі Світланою Рожок та Оксаною де Конінг. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Утім, сам Максим Долгіх налаштований пройти цей шлях до кінця й сподівається не просто на вдалий локальний кейс, а на системну зміну. Тим паче, як стверджує вчитель, щоб засвоїти нову методологію, не потрібен надзвичайний педагогічний талант: «Теоретично, якщо людина добросовісно до цього ставиться, то все має вдатися». Педагоги-першопрохідці STRUM не втрачають надії, що підхід не лишиться нішею для ентузіастів, а таки проб’ється крізь бюрократію й стане частиною стандарту. Зараз, коли ліцей починає співпрацювати з бізнесом, цей формат — уже не абстрактна обіцянка на майбутнє. Можливо, перший кейс стане тим аргументом, який переконає вчителів спробувати, коли вони побачать результат на власні очі.
Архітектура взаємодії: на чому тримається екосистема STRUM
У STRUM багато спільного з інженерією не лише тому, що він про інженерію. По суті, цей проєкт сам як складна машина, де всі рішення повинні злагоджено працювати: методологія, приміщення, підготовлені вчителі й бізнес-партнери. Тому роль ГО «Технологічна освіта України» для STRUM насамперед інженерна — це архітектори взаємодії, що займаються навчанням учителів, завданнями для підготовки шкільних лабораторій, спільно з ліцеями — пошуком партнерів та юридичним супроводом проєкту. І головне, громадська організація збирає окремі рішення в єдину систему, перетворюючи ідею на дієвий механізм.
У співпраці ГО зі школою все зав’язане передусім на підготовці вчителів: на цьому зосереджені три із чотирьох етапів запуску поглибленої методології. За словами Оксани де Конінг, принципово проходити етапи крок за кроком, починаючи із загального: «Для того, щоб почати процес, людям треба з ним ознайомитися. Це очевидно». Лише після цього є сенс рухатися до навчання, яке проходять Максим Долгіх і Віталій Мудрий. Наразі вчителів готують до заключного етапу — сертифікації: вони вже пишуть проєкти дипломів, захист яких відбудеться наприкінці навчального року.
Навчання вчителів — третій етап поглибленої методології STRUM. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Але є ще не менш важливий другий етап — підготовка навчальних лабораторій. Він має передувати навчанню вчителів, бо школа має «зануритися глибше» в те, який простір узагалі потрібен для предмета. Оксана де Конінг пояснила, що в таких лабораторіях обов’язково мають бути зони для лекцій, брейншторму й роботи в групах і прототипування. В лекційній частині вчитель розказує про замовника, пояснює завдання і який очікується результат. Зона для групової роботи повинна мати столи, де учні разом обговорюватимуть завдання й ідеї для їх вирішення. Потім задуми реалізовують у мейкерському просторі, в якому буде спецобладнання та матеріали. Оксана де Конінг пояснює, що важливо давати учням свободу у виборі методів: «Замовника очікує конкретний результат — макет або прототип. А зробити це можна по-різному. І в тебе повинні бути інструменти для різних варіантів».
Проте, як це часто буває під час першого запуску проєкту, не все пішло за планом. Його втілення вимагає значного ресурсу, тож наразі команда ГО та представники ліцею розуміють, що їм потрібна співпраця з декількома партнерами. Пошук партнерств – питання не одного дня, і це вносить корективи в графік втілення проєкту. Оксана де Конінг запевняє: ГО «Технологічна освіта України» змогла отримати фінансування для обладнання лабораторії від замовника, тож затримка суто організаційна. Вже перший місяць навчання показав, що діти зацікавлені і готові до такого формату навчання, і чекають на сучасне наповнення кабінету. Тож наразі пошук партнерів задля підтримки в облаштуванні мейкерського простору є питанням номер один.
Лабораторія в нідерландському техназіумі. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Ловити можливості на льоту, особливо коли це стосується майбутніх замовників — чимала частина роботи ГО. Партнерів уже шукають, зокрема, серед батьків учнів, тим паче, що дехто з них цікавився співпрацею, дізнавшись про проєкт. Найактивніші пошуки зараз ідуть у напрямку дизайну й архітектури. Причину, чому саме цей напрямок пріоритетний, назвала Оксана де Конінг: «У технологіях більше половини проєктів, вони про дизайн. І про архітектуру». Згадуючи досвід викладання в Нідерландах, співавторка STRUM навела приклад архітектурного завдання для учнів: великий будинок потрібно було розділити на два з урахуванням потреб сімей, що там мешкатимуть. Оксана де Конінг хоче, щоб українські школярі думали над подібними завданнями, тож команда «Технологічної освіти України» активно шукає контакти серед архітектурних бюро й девелоперів.
«У технологіях більше половини проєктів, вони про дизайн. І про архітектуру», — Оксана де Конінг про пріоритетний напрямок
Команда співзасновниці STRUM узялася й за врегулювання юридичних моментів. Виклики почалися ще до запуску проєкту, бо партнерство школи з бізнесом — практика, для якої в Україні досі немає усталеного правового шаблону. ГО вирішила це завдання, уклавши окремі договори зі школою та бізнес-партнером і поєднавши ці документи в єдину робочу схему. Основою для цього стала оновлена концепція технологічної галузі в межах політики «Освіта для життя»: вся діяльність «Технологічної освіти України» спирається на меморандум із Міністерством освіти й науки щодо її впровадження. Це дозволяє ГО виступати офіційною стороною для школи й надавати закладам освіти юридичний супровід у співпраці з бізнесом.
Інженер компанії «Тітал» за роботою. Фото: PRAGMATIKA.MEDIA
Для Міністерства освіти й науки та Малої академії наук це не просто експеримент, а практичний інструмент реформи. Системна зміна неможлива лише «згори» — їй потрібен живий майданчик для випробування модельних навчальних програм і нових підходів. Партнерство з бізнес-замовником теж не позбавлене статусу: завдяки альянсу ГО з МОН і Малою академією наук компанія, що входить у проєкт, фактично позиціонується як головний архітектор STEM-кластера базової та профільної школи у своєму напрямку. Тобто йдеться не лише про доступ до школярів, а й про офіційно визнану роль у формуванні галузі.
Поєднавши всі ці ролі, ГО «Технологічна освіта України» стала чимось більшим, ніж посередником чи наставником для вчителів. «Ми — така парасоля, яка формує цю екосистему: партнера, школи, громаду», — описує Оксана де Конінг роль своєї організації. Це дає майбутньому інженерної освіти в Україні міцний каркас, перетворюючи окремі освітні, просторові та юридичні рішення на життєздатну модель. І саме завдяки такому підходу STRUM отримує міцну основу для подальшого масштабування в інших українських школах.
Майбутнє української STEM-освіти: куди рухається STRUM
За кілька років команда STRUM пройшла серйозний шлях: навчання в Нідерландах, розроблення модельних навчальних програм, пілотування в 64 школах — і, нарешті, перший запуск поглибленого формату з реальним бізнес-партнером. Та проєкт лише на початку запуску, і попереду — відкриття лабораторії в ліцеї «Наукова зміна», перші учнівські проєкти для «Тіталу», сертифікація вчителів. Команда Оксани де Конінг не чекає результатів склавши руки, а вже планує подальші кроки.
Ознайомлення з філософією моделі техназіумів. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Після «Наукової зміни» проєкт STRUM масштабуватимуть на інші школи — включно з тими, які далеко від великих міст. Оксана де Конінг переконана, що навіть у невеликих громадах замовники знайдуться: «В громаді обов’язково є люди, які займаються водопостачанням, каналізацією. В будь-якій громаді точно є ДТЕК або постачальник електроенергії. І, крім того, в кожній громаді точно є або компанія, або внутрішній замовник самої громади, звідки можна взяти проєкти на щонайменше три сфери».
Найбільше співавторка та ідейна натхненниця проєкту сподівається на завдання в галузі архітектури та дизайну. У країні зі зруйнованими містами, будівлями, інфраструктурою це особливо важливо, каже Оксана де Конінг: «Буде відновлення України, і буде не вистачати нам таких людей, які зможуть проєктувати». STRUM уже зараз запрошує до партнерства девелоперів і архітектурні бюро, а також технологічні компанії, які готові ставати замовниками учнівських проєктів і формувати нову інженерну еліту.
STRUM уже зараз запрошує до партнерства девелоперів і архітектурні бюро, а також технологічні компанії, які готові ставати замовниками учнівських проєктів і формувати нову інженерну еліту
Архітектурні макети учнів нідерландських техназіумів. Фото: ГО «Технологічна освіта України»
Кінцева мета STRUM — не поодинокі успішні школи, а всеукраїнська мережа технічних ліцеїв, які стануть освітніми центрами для розвитку громад і бізнесів. Саме тому курс «STEM: Дослідження і проєктування» із самого початку вписали в державну концепцію оновлення технологічної освітньої галузі політики МОН «Освіта для життя», а не залишили експериментом одного ліцею: якщо модель приживеться, шкільна лабораторія з реальним замовником стане такою ж звичною частиною освіти, як кабінет інформатики. Поки що ця мережа робить перші кроки на базі одного ліцею, але команда STRUM повністю відкрита для шкіл і громад, що прагнуть модернізувати свою технологічну освіту. А наступний навчальний рік покаже, чи встановить кейс «Наукової зміни» новий стандарт для всієї країни.
