Конфлікт поглядів почався ще у 2015-му: тоді уряд оголосив, що постанову Кабміну, яка регулює перелік галузей, знань і спеціальностей здобувачів вищої освіти, скоро адаптують до стандартів Міжнародної класифікації освітніх напрямів (International Standard Classification of Education: Fields of Education and Training 2013). Уже згодом із постанови прибрали спеціальність «Архітектурна реставрація».
У відповідь група архітекторів вирішила пояснити чиновникам, що, на їхню думку, це погана ідея, і надіслала до Кабміну петицію. Відповіді вони не отримали, тому вже згодом, у 2019-му, активісти створили ще дві петиції: до Кабміну та до Президента. За результатами другої з них вийшов указ Президента №329/2020, згідно з яким Кабмін мав «забезпечити підготовку фахівців з реставрації пам’яток нерухомої культурної спадщини, опрацювавши питання щодо включення відповідної спеціальності до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в галузі знань “Архітектура та будівництво”».
«Кабінет Міністрів досі не виконав той наказ. І навіть більше — влітку 2023 року представники архітектурної спільноти знову були неприємно вражені: ми дізналися, що Міносвіти ще раз вирішило узгодити постанову з Міжнародним класифікатором», — розповідає Ганна Бондар, архітекторка та чинна депутатка Верховної ради України.
Ганна Бондар, архітекторка та чинна депутатка Верховної ради України. Фото зі сторінки Ганни Бондар у Facebook
Цього разу Міносвіти анонсували скасування ще низки освітніх напрямів і рівнів — як архітектурних, так і суміжних, а саме:
- спеціальність «Архітектура будівель і споруд»;
- рівень освіти «Фаховий молодший бакалавр» для спеціальності «Архітектура та містобудування»;
- спеціальність «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури»;
- спеціальність «Мистецтвознавство» (відтепер не має статусу галузі, спеціальності чи освітньої програми);
- спеціальність «Технік з архітектурного проєктування».
«Зверніть увагу: пропозиції Міносвіти не відповідають Міжнародному класифікатору, адже напрям “Архітектура будівель і споруд” планують прибрати з українського переліку, незважаючи на те, що в Міжнародному класифікаторі є напрям із точно такою самою назвою. З 2015 року назву напряму “Архітектура і міське планування” змінено на “Архітектура і містобудування”, і це залишається, але, вочевидь, це не одне й те саме. Крім цього, спеціальність “Реставратор об’єктів образотворчого мистецтва” перенесуть на історичний факультет, що є безглуздим. Я би радила представникам Міносвіти сходити на реставраційний факультет НАОМА і побачити на власні очі, що це за професія і які іспити реставратори складають при вступі (живопис, малюнок, композиція тощо). Щодо професії “Мистецтвознавство”, то в Міжнародному класифікаторі вона є і належить до напряму “Мистецтво”, натомість у пропозиціях Міносвіти вона перенесена до культурології. Також хочу додати, що перед повоєнним відновленням Міносвіти планує скасувати державне замовлення для архітекторів, адже не вважає цю професію такою, що мусить мати особливу підтримку держави. Це означатиме, що наші українські абітурієнти будуть масово виїжджати до країн Європи, де державне замовлення на спеціальність “Архітектура” існує», — додала Ганна Бондар.
Фрагмент порівняльної таблиці українського переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, та Міжнародного класифікатора. Зображення надане Ганною Бондар
Отримавши невтішні новини, спільнота архітекторів вчергове засипала міністерство пропозиціями та запереченнями. «Розпочалася публічна дискусія, тому до мене надійшло багато звернень від ВНЗ та окремих фахівців. Отже, ми надіслали до Міносвіти депутатські звернення й попросили провести робочі наради з представниками відповідних професій. Я отримала відповідь, що такі наради відбудуться в жовтні, але віз і нині там», — підбиває підсумок Ганна Бондар.
Ганна Бондар: «Влітку 2023 року представники архітектурної спільноти знову були неприємно вражені: ми дізналися, що Міносвіти ще раз вирішило узгодити постанову з Міжнародним класифікатором»
Архітектура в умовах війни
На думку представників архітектурної спільноти, зміна переліку галузей, знань і спеціальностей здобувачів вищої освіти в тому вигляді, в якому це заплановано, призведе до кадрового голоду в галузі архітектури.
«За даними Мінкульту, станом на грудень 2023 року внаслідок російської агресії в країні пошкоджено або зруйновано 863 об’єкти культурної спадщини. Серед них 119 пам’яток національного значення, 674 — місцевого значення й 70 — щойно виявлених. Це означає, що якщо позиція Міносвіти лишиться незмінною, то на нас чекатиме остаточне знищення галузі архітектурної реставрації та серйозний виклик, пов’язаний із браком фахівців-архітекторів. Також постає питання: хто буде відновлювати знищені житлові будинки, промислові об’єкти, громадські споруди? Нині велика кількість архітекторів — на фронті, частина виїхала за кордон. Нам будуть потрібні робочі руки, але архітекторів не вистачатиме», — зазначила Ганна Бондар.
Євген Поляков: «Якщо в країні не буде архітекторів, то із часом ми просто втратимо свою ідентичність»
Представники архітектурних спільнот прифронтових міст, які найбільше постраждали від обстрілів, вважають, що скорочення кількості освітніх рівнів стане однією з найсерйозніших проблем архітектурної галузі в майбутньому. Наприклад, на думку головного архітектора міста Миколаєва Євгена Полякова, через ініціативу Міністерства освіти у потрібний час Миколаєву не вистачить спеціалістів, здатних його відбудувати.
Нині архітектурну освіту в Миколаївській і Херсонській областях можна отримати тільки в одному навчальному закладі — Миколаївському будівельному фаховому коледжі. Раніше тут готували фахових молодших бакалаврів і бакалаврів, але, за словами Євгена Полякова, після того, як український класифікатор освітніх напрямів адаптують до міжнародного, кількість студентів-архітекторів у коледжі суттєво зменшиться.
«Під час війни зі зрозумілих причин у Миколаєві стало значно менше архітекторів. У майбутньому, коли потреба у фахівцях зросте, а Миколаївський фаховий будівельний коледж випускатиме ще менше архітекторів, проблема стане дуже гострою», — коментує Євген Поляков.
Євген Поляков, головний архітектор міста Миколаєва. Фото зі сторінки Євгена Полякова у Facebook
Архітектор наголошує: Міносвіти планує прибрати саме ті спеціальності, яких галузь потребує найбільше, зокрема «Технік з архітектурного проєктування». За його словами, саме техніки роблять креслення, організовують будівництво й виконують ще багато робіт, якими зазвичай не займаються архітектори, що отримали ступені бакалавра й магістра.
«Після попередньої адаптації класифікатора в Україні померла професія архітектора-реставратора. Як ми тепер зможемо “відновити краще, ніж було, але з українським контекстом”? Ніяк. А Україна має відбудовуватися руками українців. Не можна просто так реформувати галузь без альтернативи. Не можна просто “все прибрати”», — підсумовує Євген Поляков.
Не менше спеціаліста обурює й майбутнє скасування освітнього рівня «Фаховий молодший бакалавр». На його думку, оскільки архітектор — це дуже складна професія, що передбачає довгий термін навчання, ця кваліфікація потрібна для того, щоб ґрунтовно підготувати студентів до навчання в університеті.
Ганна Бондар: «Якщо позиція Міносвіти лишиться незмінною, то на нас чекатиме остаточне знищення галузі архітектурної реставрації та серйозний виклик, пов’язаний із браком фахівців-архітекторів. Також постає питання: хто буде відновлювати знищені житлові будинки, промислові об’єкти, громадські споруди?»
«За підсумками останніх 30 років Україна посіла четверте місце у світі за кількістю забудов, тому, як на мене, у нас питання про зменшення кількості кваліфікацій стояти не повинне. Зрештою, якщо в країні не буде архітекторів, то із часом ми просто втратимо свою ідентичність», — наголосив Євген Поляков.
В освітній спільноті Миколаєва з архітектором згодні. Джерела нашої редакції, що не побажали себе називати, зазначили, що нині Миколаївський фаховий будівельний коледж щорічно випускає близько 50 архітекторів, але внаслідок змін, які запроваджує міністерство, кількість студентів там зменшиться на 20–30%.
Миколаївський фаховий будівельний коледж. Зображення: uk.wikipedia.org
Позиція Міносвіти: євроінтеграція для українських університетів
У Міністерстві освіти і науки України PRAGMATIKA.MEDIA розповіли, що, на їхню думку, зміна українського переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, — це крок, якого не можна оминути.
«Щоб виконати Закон України “Про вищу освіту” та план євроінтеграції, ми маємо почати використовувати Міжнародну стандартну класифікацію освіти, яка містить 10 широких галузей знань. Також варто зазначити, що чинний український перелік не дозволяє формувати статистичну звітність згідно з європейськими регламентами», — йдеться у відповіді від Міносвіти для PRAGMATIKA.MEDIA.
Фахівці стверджують: до створення сучасного класифікатора, що складається з 28 галузей знань і був затверджений у 2015 році, українські освітяни взагалі не мали єдиного українського документа. Тоді вони користувалися кількома різними переліками — окремими для кожного рівня освіти. Ці класифікатори були дуже деталізованими, наприклад, перелік підготовки бакалавра містив 48 галузей знань. На думку фахівців Міносвіти, оскільки зміни і так були поступовими, у 2024 році вже настав час здійснити остаточну адаптацію.
Щодо можливих негативних наслідків узгодження українського документа з європейським зразком, фахівці пояснили свою позицію на прикладі скасування рівня фахового молодшого бакалавра та спеціальності «Технік з архітектурного проєктування».
Щодо спеціальності «Технік з архітектурного проєктування», то, на думку спеціалістів міністерства, її скасування не призведе до зникнення професії як такої. Річ у тім, що ця спеціальність належить до класифікаційної групи «Техніки-будівельники» й не вимагає виключно архітектурної освіти. «Студентам, які планують працювати техніками в майбутньому, варто вступити вчитися за напрямом “Будівництво і цивільна інженерія”», — зазначили в міністерстві.
Євген Поляков: «Після попередньої адаптації класифікатора в Україні померла професія архітектора-реставратора. Як ми тепер зможемо “відновити краще, ніж було, але з українським контекстом”? Ніяк»
Щодо фахового молодшого бакалавра, то, на думку міністерства, цей рівень, у принципі, не потрібен. «Аналіз Класифікатора професій ДК 003:2010, Законів України “Про архітектурну діяльність” і “Про регулювання містобудівної діяльності”, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників і низки інших фахових джерел свідчить про відсутність професій і посад рівня “Фаховий молодший бакалавр”, що вимагають наявності архітектурної або містобудівної освіти», — зазначили фахівці.
Іншими словами, на думку спеціалістів Міносвіти, студенти, які хочуть стати архітекторами, повинні отримати ступінь не нижчий, ніж бакалавр. За твердженням фахівців Міносвіти, на користь цього аргументу також свідчить низка європейських документів.
«Вимоги до архітектурної освіти визначені Директивою 2005/36/ЄC, а процес євроінтеграції містить узгодження українського законодавства, зокрема, і з зазначеною директивою. Згідно з даними європейського реєстру кваліфікацій, підготовка фахівців у галузі архітектури не може тривати менше 4 років після здобуття повної середньої освіти, що відповідає рівню бакалавра. Таким чином, випускники освітніх програм за спеціальністю “Архітектура та містобудування” рівня “Фаховий молодший бакалавр” не знайдуть роботи у сфері архітектури та містобудування», — вказано у відповіді від Міносвіти для PRAGMATIKA.MEDIA.
Спеціалісти міністерства також вважають, що студенти, які обирають освітній рівень «Фаховий молодший бакалавр», стають жертвами нечесності з боку навчальних закладів.
«Значна частина фахових коледжів у своїх рекламних матеріалах системно дезінформує вступників щодо їхніх трудових перспектив у сфері архітектурної діяльності після навчання на рівні “Фаховий молодший бакалавр”. Також вони дезінформують щодо типу виконуваної роботи, обійманих посад, неіснуючих кваліфікацій тощо. Ми вважаємо, що відповідно до курсу, визначеного народом і Конституцією України, система освіти повинна розвиватись, ураховуючи європейські вимоги та практики. Крім того, вступники мають право обирати своє майбутнє, ґрунтуючись на правдивій і чесній інформації. На нашу думку, зміни, що вводяться в перелік галузей знань і спеціальностей, не повинні вплинути на забезпечення ринку праці потрібними фахівцями, але призведуть до підвищення прозорості системи підготовки», — зазначено у відповіді від Міносвіти для PRAGMATIKA.MEDIA.
