Альберт Кан: батько заводів і конвеєрного проєктування

«Людина, яка збудувала Детройт» так найчастіше називають архітектора Альберта Кана в англомовній пресі. Але його внесок в історію світової архітектури набагато масштабніший. Альберт Кан не лише «поставив на конвеєр» будівництво заводів, а й запровадив методику швидкісного потокового виробництва проєктної документації, заклавши основи типового промислового та цивільного будівництва.

Альберт Кан народився 21 березня 1869 року. New York Times називала його «найшвидшим і плідним будівельником промислових підприємств». Автомобільні заводи Packard, Ford, Chrysler, штаб-квартира General Motors — найвідоміші об’єкти архітектора. Тільки в Детройті й околицях компанія Albert Kahn Associates, Inc. спроєктувала понад 400 будівель — як промислових, так і цивільних. Більше архітектурних об’єктів американця можна знайти хіба що… на пострадянському просторі.

Cadillac Place — офісна будівля, спроєктована Альбертом Каном і побудована в 1919 році як штаб-квартира General Motors. Джерело зображення: wikipedia.org

На старті індустріалізації в СРСР сленгове слово «фордизація» було так само модним, як сьогодні «уберизація». Спираючись саме на філософію Генрі Форда, молоді Совіти почали розвивати промисловість. СРСР став не тільки найбільшим оптовим покупцем продукції Форда, а й підписав контракт із його архітектором — Альбертом Каном.

Fisher Building — знакова офісна будівля в Детройті, побудована за проєктом Альберта Кана у 1928 р. Фото: Nadir Ali

Argonaut Building — колишня технічна лабораторія General Motors у Детройті. Фото: Andrew Jameson

Канові замовили проєкт Сталінградського тракторного заводу, який мав стати найбільшим у Європі, але це був лише початок. Протягом 3-х років архітектори та інженери компанії Albert Kahn Associates, Inc. працювали над проєктами та здійснювали контроль будівництва 521–570 промислових об’єктів у СРСР під вивіскою спеціально створеного тресту «Держпроєктбуд». Американці також навчали радянських спеціалістів методу конвеєрного проєктування.

Архітектурні оздоблення ар-деко не користувалися попитом: для швидкісного одночасного будівництва безлічі фабрик у різних точках країни були потрібні модульні конструкції, типові вузли і, що було новим для Кана, можливість конверсії виробничих потужностей. Наприклад, Сталінградський, Челябінський і Харківський заводи, які спочатку призначалися для виробництва тракторів, мали посилені фундаменти та перекриття. Це дозволило пізніше напередодні Другої світової перепрофілювати заводи для виробництва танків.

ХТЗ — Харківський тракторний завод, який у роки Другої світової війни перейшов на випуск танків

У 1931 році брат Альберта, Моріц Кан, писав: «Держпроєктбуд існує лише рік. Раніше наше бюро в Детройті, що налічує у звичайний час від 400 до 500 архітекторів, інженерів і креслярів, вважалося найбільшим у світі. Держпроєктбуд зараз налічує близько 600 співробітників у московському бюро, не рахуючи студентів, іще 150 будуть незабаром прийняті. У бюро в Ленінграді — 300 співробітників, у Харкові — 100».

Контракт із американською фірмою Albert Kahn Associates, Inc. за дорученням Сталіна розірвали 1932 року, після того, як стратегічним партнером СРСР стали вже не США, а Німеччина.

Чому ж про Альберта Кана так мало знають за межами вузькоспеціалізованої архітектурної спільноти в Україні? Причина в тому, що згадки про роль американського архітектора в індустріалізації СРСР, починаючи із середини 30-х років, ретельно викреслювалися цензорами з книжок і підручників.

Найбільш повні документальні свідоцтва про співпрацю з корпорацією Albert Kahn Associates, Inc. сьогодні можна знайти хіба що в книзі «Сучасна фабрично-заводська архітектура», виданій ще 1932 року. У ній Володимир Цвєтаєв, завідувач кафедри промислових і цивільних споруд Московського інженерно-будівельного інституту, описує досвід і практичні рішення Альберта Кана.

Колекційний номер журналу Architectural Forum (серпень 1938 р.), повністю присвячений творчості Альберта Кана

Колекційний номер журналу Architectural Forum, з автографом Альберта Кана

Для радянських ідеологів було неприпустимо, щоб в описі процесу великої індустріалізації країни згадувалася роль і досягнення громадянина капіталістичної Америки. Спростовувати очевидне було непросто. 1938 року американський спеціалізований журнал Architectural Forum присвятив свій серпневий номер Альбертові Кану.

В одній зі статей описувалася робота співробітників компанії в СРСР: «1928 рік несподівано приніс найнезвичніше замовлення, яке коли-небудь було дане архітекторові. Група радянських інженерів прийшла в контору Кана із замовленням на проєктування тракторного заводу за $2 мільйони та подальшою програмою будівництва ще на $2 мільйони». Далі журналісти наводять спогади архітектора, зокрема такі: «Контора в Москві складалася з 1500 радянських креслярів, які явно ніколи в житті не бачили олівця».

Журнал «Архітектура СРСР» у відповідь опублікував статтю «Хлестаковські одкровення Альберта Кана», де стверджувалося: «Жодної «філії» фірми Альберта Кана в Москві, звичайно, ніколи не існувало. Група американських інженерів дійсно була в 1928 р. запрошена до Москви на основі договору з фірмою Кана, але працювала вона в радянському тресті «Держпроєктбуд», і діяльність її була обмежена функціями технічної допомоги».

На території України, переважно у східних областях — Харківській, Дніпропетровській, Донецькій — за проєктами архітекторів та інженерів Albert Kahn Associates, Inc. було збудовано десятки заводів: військових, машинобудівних, металургійних. Але ця спадщина не систематизована, більшість об’єктів зруйновано, а багато заводів ніхто не ідентифікував як проєкти знаменитого архітектора Альберта Кана.